Осип Мандельштам
* * *
Безсонна ніч. Гомер. Вітрил напругих плеск.
Я списку кораблів подужав половину:
Сю плетеницю довгу, валку журавлину,
Що піднеслась була до еллінських небес.
Мов журавлиний ключ у береги чужі, —
На головах державців піна божественна, —
Куди ви пливете? Коли б то не Гелена,
Чи треба Троя вам, ахейських гір мужі?
І море, і Гомер — усе живе любов’ю.
Чию ж ловити річ? І от Гомер мовчить,
А море чорне все гучніше гомонить,
Звіряючи думки моєму приголов’ю.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.
