Ригор Бородулін
* * *
Живу
Чи лише доганяю
свій слід
Невпинно,
нестримно.
Самотній я, наче
Світ —
Мій сусід.
Мені та сусідові
зимно.
Я тільки те
маленьке тепло,
Що скімлить,
Що має вічі,
Його небуттю на
поталу дало
Німе невблаганне
безвіччя.
Ніколи ніхто
По мені не
зітхне.
Труджуся, як
предки звеліли.
Могила сира не зігріє мене,
І я не зігрію могили…
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
