Ригор Крушина
СІМЕЙНА СЦЕНКА
Ми усе сприймаємо по-різному…
На обрусі — з цукром сухарець.
А вона мені словами грізними:
— Що це за пожива, хай їй грець!
Чи не муз твоїх це часом вигади?
А достаток прийде в дім чи ні?
Пишеш вірші. Віриш… Та без вигоди.
Чи твоя продукція в ціні?
Анічого — ні життя шикарного,
Ні зернини щастя не здобув.
Любиш мову образу прегарного,
А мою вважаєш за клятьбу.
Живемо, мов тліла потеруха та,
Що вбирає сонця паруси.
Закиди гіркі втомившись слухати,
Я прошу: «Сухарика вкуси».
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.
