Володимир Некляєв
РУЛЕТКА
Свого убивцю має всяк з убитих.
Але не він, що на хрестах і плитах
Читає прізвища, між безлічі імен
Силкуючись одне знайти.
Здавен
Щороку в день той самий на долоні
Він пістолет стискає. Холодок
До серця підступає і до скроні,
Німіють пальці. Клацає курок.
Опісля відзначає він родини
І до нестями п’є всю ніч того,
Що пощастило знов йому: єдиний
Патрон на всю обойму — не його.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
