середу, 3 лютого 2016 р.

Євдокія Лось, "Рідній мові"

Євдокія Лось
РІДНІЙ МОВІ
Тобі сонет складаю щирий свій,
Прапрадідів моїх квітуча мово,
Мого народу первісна осново,
Душі його роздоле віковий!
Якщо і я на царині твоїй
Покину хоч зернину — не полову,
То завдяки тобі, казкове слово,
Ознак утішних символе живий!
До глибини душі мене хвилює,
Як пізнаю́ тебе і спрагло п’ю я,
Немовби припадаю до джерел.
І, юна, йду, вдихаю аромати
Осонченого краю буйних зел,
Де мові рідній дано панувати!
© Дмитро Щербина, український переклад, 2016.