понеділок, 13 червня 2016 р.

"Не руш заслони барвної, яку..."

Персі Біші Шеллі
* * *
Не руш заслони барвної, яку
Живущі звуть Життям: нехай на ній
Цвітуть химери й віру пломінку
Дарують нам усім; по той бік мрій
Надія й Страх від ранку до смерку
Тчуть тіні доль при відхлані хмурній.
Раз зняв один заслону, бо плекав
Бажання — аж до серця німоти —
Спіткати те, до чого був цікав,
Але, на жаль, подавшись у світи,
Зазнав лише зневаги й сумоти…
Він серед тіней сяєвом блукав,
Мов Дух, що прагнув істину знайти,
Та, як і Казнодій, не відшукав.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2016.