Едґар Аллан По
ЗЛОТОКРАЙ
Лицар-джиґун,
Ловець фортун, —
Світає чи
смеркає, —
День попри день
Під спів пісень
Шукає Злотокраю.
Посивів, збляк
Вже той сміляк,
В душі йому
смеркає:
Там був і тут,
Та жоден кут
Не рівня
Злотокраю.
Згубив дужінь —
Коли це тінь
Ступа́, аж путь
смеркає.
— Тіне,
агов,
Де ж бо, одмов,
Терени Злотокраю?
— Он через Зірне
Пасмо гір
В Діл, де
справіку смеркає,
Мчи, мов стріла,
—
Тінь одрекла, —
І домчиш до
Злотокраю!
© Дмитро Щербина, український переклад, 2016.
