Осип Мандельштам, "Хай тішать слух величчям часовим..."

Осип Мандельштам

* * *

Хай тішать слух величчям часовим

Квітучих міст імення гордовиті.

У вічності живе не місто Рим,

а височінь людини у всесвітті.

Її посісти квапляться царі,

Благословляють війни ієреї,

І, мов нікчемні покидьки, без неї

Зневаги варті житла й вівтарі.

© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.

Осип Мандельштам, "Все нам чуже в столиці мерзосвітній..."

Осип Мандельштам

* * *

Все нам чуже в столиці мерзосвітній:

Її суха, зачерствіла земля,

І буйний торг на Сухарівці ситній,

І взір страшний розбійного Кремля.

Вона, сліпа, весь світ тримає в шорах.

Мільйони гарб рипучих у далінь

Пустила — і тяжіє на просторах

Її базарів бабська широчінь.

Її пахких церков бучні чарунки —

Що дикий мед між нетрів та боліт,

І небом хмурим розсіва відлунки

Пташиних зграй ряснистий переліт.

Вона в торгівлі — промітна лисиця,

А перед князем — служка боязка.

Тече в сухі рови мутна водиця:

Її здавен удільна мчить ріка.

© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.