вівторок, 31 грудня 2013 р.

Лариса Геніюш, "Зірвуть літа з окоренка гілля..."

Лариса Геніюш
* * *
Зірвуть літа з окоренка гілля,
і сам окоренок стліє.
Жити по нас буде лиш земля,
яка рік у рік молодіє.
Так чи інак, а ти жменька її —
здання тяжке це й незборне,
тож рано чи пізно в обійми свої
вона нас навіки загорне.
Земле, як мало, йдучи до мети,
я встигла — і вже сутеніє.
Дай мені знов там, де Німан, зрости
з зернини твоєї надії.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.