середа, 1 січня 2014 р.

Ригор Крушина, "Літ сімнадцять спливло по тім..."

Ригор Крушина
* * *
Літ сімнадцять спливло по тім,
Як з тобою були хлопчаками.
Ми любили свій хутір, свій дім,
Свій колодязь, свій гай з хмизняками.
І за сприт батько з шаною нас
Звав не дітьми, а просто — синами.
Він садив нас обабіч не раз
І відверту розмову вів з нами.
— Ну, сини? Як, сини? Маєм лад?
І сиділи ми, випнувши груди:
По одну руку — я, а по другу — мій брат,
Мов дядьки, мов дорослі вже люди.
А тоді у вечірнім смерку
В клуні ми засинали несміло.
Там цвіркун грав на скрипку дзвінку
І гаряче сінце шелестіло.
Літ сімнадцять спливло по тім,
Як жили ми, не знавши печалі.
Що, мій брате, тобі?
На якім
Ти тепер
Біломорськім каналі?..
© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.