четвер, 9 січня 2014 р.

Михась Скобла, "Коляда"

Михась Скобла
КОЛЯДА
Сніг іде, засипа палісадники,
сплять дощі в хмаринках пухових,
а містечком гуляють колядники:
— Гей, виносьте усе, що в сховах!
За ковбаску
послухайте казку!
Казки мало —
виносьте сало,
щоб душа співала!
Пісні мало —
за присмаки
ми й станцюємо вам з дяки!
Чом господарі тут суворі?
А чи ласощів зовсім нема?
Хай коза пошукає в коморі, —
може, щось уподоба сама!?
Де коза рогом,
там жито стогом.
Де коза носком,
там жито ліском.
Щоб я їв, і пив, і жив там,
де комора завжди з житом,
з неба повня на сніжні згірки
оком зимним у розпачі косить:
вона сяйва в святої зірки
на всю ніч різдвяную просить.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.