Михась Скобла
КОЛЯДА
Сніг іде, засипа
палісадники,
сплять дощі в
хмаринках пухових,
а містечком
гуляють колядники:
— Гей,
виносьте усе, що в сховах!
За ковбаску
послухайте казку!
Казки мало —
виносьте сало,
щоб душа співала!
Пісні мало —
за присмаки
ми й станцюємо
вам з дяки!
Чом господарі тут
суворі?
А чи ласощів
зовсім нема?
Хай коза пошукає
в коморі, —
може, щось
уподоба сама!?
Де коза рогом,
там жито стогом.
Де коза носком,
там жито ліском.
Щоб я їв, і пив,
і жив там,
де комора завжди
з житом,
з неба повня на сніжні
згірки
оком зимним у
розпачі косить:
вона сяйва в
святої зірки
на всю ніч
різдвяную просить.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2014.
