вівторок, 15 жовтня 2013 р.

Михась Скобла, "Душа"

Михась Скобла
ДУША
Чи довго ще від спраги мліти,
П’ючи з порожнього глека,
І жити з латаної свити
Ти будеш, душе пломінка?
Бредеш, минаючи розтоки,
Зорею сяєш цілий вік.
А вслід лунає сміх жорстокий,
Тих, хто на хрест тебе прирік.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.