середу, 20 листопада 2013 р.

Іван Переверзін, "Сяєво"

Іван Переверзін
СЯЄВО
Сліпучо-срібною поливою
сніги яскрилися навкруг.
Поволі дівою вродливою
ступала ніченька за пруг.
Кохана, де ти? Що з тобою?
Хоч словом, раю мій, озвись!
Та мріла тишею німою
над світом льодовита вись.
А що, як – серце стисло жалем –
ти й справді в вічність одійшла
і ніч тебе опроводжала
в ясному сяєві срібла́?
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.