Михась Скобла
* * *
Я віру йняв
друзям близьким,
Не думав про
чвари та звади.
Був певен: дружу не
будь з ким,
Та кожен,
на жаль,
мене зрадив.
Півсвіту я домом назвав —
Набридли тамтами
і чуми —
З мандрівок
вертався назад —
Та рідного
вуха
не чули.
У мріях сердечних своїх
(А всім уявилось —
грошима…)
Тебе приєднав до
святих,
А ти
прогрішила…
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
