субота, 23 листопада 2013 р.

Михась Скобла, "Millennium"

Михась Скобла
MILLENNIUM
Сторіччя уповільнюють свій плин,
Як хмари на гірському перевалі.
Той не з’юніє, хто дійшов сивин.
І дуб не встоїть від ударів сталі.
Перед циганським сонцем на смерку
Доводиться чоло хилити дневі.
Як недоречно в душняву жарку
Палахкотіти Вічному вогневі!
На учту Валтасарову бучну
Щоніч нас кликав бубон безнастанку.
Когось — у тьму тягло, що в нуртину,
Хтось — марив сяйвом сонячного ранку.
Босоніж по шпильках ходив співець.
Скрипаль думливо мандрував по гамах.
Дудар ховав грошину в гаманець —
Ту, що прийняв як ласку з рук поганих.
Хай страдному насниться Божий світ.
Оглухлому — сопілки дивні трелі.
Стріла дороги впреться в небозвід
Шпилем, що височіє на костелі.
Озветься дзвін, проб’є урочий час —
І тут, під небом, на земному вічі,
Назве Вітчизна визволена нас
Поетами двадцятого сторіччя.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.