Володимир Некляєв
БОРГИ
Життю, що у
позику взято,
Сплатив я,
здається, борги,
І, наче ріка
розіллята,
Вертаю в свої
береги.
Ну, досить.
У рідному краї,
Коли ще комусь я
і винний,
То тим, хто землицю
скопає
Й засипле
мою домовину.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
