пʼятниця, 12 квітня 2013 р.

Іван Переверзін, "Велике незбурене небо приваблює глибом..."

Іван Переверзін
* * *
Велике незбурене небо
приваблює глибом
і синню густою, що дзвоном от-от залуна.
І серце моє,
розворушене піснею й хлібом,
немов біла чайка, злетить до небесного дна.
Спочине часину яку просто в Бога під боком,
згорнувши на хмарці потомлене крилля своє,
і там, може, навіть приємно засне
ненароком,
немовби в раю,
де розкошами все виграє.
Весь довгий свій вік
я виборюю мрію невпинно,
вона — порятунок у праці моїй нелегкій.
Проте пориваюся в думці
бодай на хвилину
пізнати всією душею
небес упокій.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.