четвер, 25 квітня 2013 р.

Іван Переверзін, "Зимова луна"

Іван Переверзін
ЗИМОВА ЛУНА
Мороз по лісі йде, блукає
Ведмедем сонним спроквола.
Срібло́м на міднім небокраї
Зоря північная пала.
Густою ртуттю річка плине,
Блищать алмазами сніги.
У сиводавнії билини
Туман обкутав береги.
Я зупинюся на узліску,
Гукну щасливо в далину —
І принесе назад вітрисько
Дзвінку, розложисту луну.
І, мов зі щучого веління,
Зачувши відгомін, між віт
Озветься співами пташиння
На цілий ліс, на цілий світ.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.