Володимир Некляєв
ЯК У БЕРНСА
Їй хочеться, щоб
я сконав,
У неї мліючи на
грудях,
Щоб потім,
плачучи, на людях
Казать, як я її
кохав
І як вона мене
кохає —
Що хоч на світі
не живи!
Роль безутішної вдови —
Це все, чого їй
не сягає.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
