Володимир Некляєв
ДИМ
Як дим —
земне все на землі;
Як тим, що
з-перед нас жили
І житимуть по
нас.
Земля схова, як прийде час,
Злий біль наш, висохлий
осотом,
Розпуку, згірклу полином
І зірним змелену
млином.
І все. Й те саме буде потім,
Як і давніше, перед
тим:
Розпука й біль із
кров’ю й потом, —
Як дим.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
