Володимир Некляєв
* * *
Ти там мене
спіткала, де світало,
Де золото
цідилося крізь скло,
Коли яса сповняла
неба тло,
І, сяйвом тим
сповняючись, ти спала,
І золоту нитиночку
тримала…
Сильце, як
з’ясувалось, то було.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
