Іван Переверзін
ДНІ
З десятка днів гризот і мук
попереду ще два;
душа, напружена, мов лук,
надсаду відчува.
Однак і день, що проросте
по тих бентежних двох,
пектиме думами про те,
як жити між тривог.
О доле зла! Чи маю я
рівніший шлях, чи ні?
Він там, де всесвіт не сія,
в надхмарній вишині…
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.
