Іван Переверзін
* * *
Уступає журба невсипуща,
наче біль у недузі тяжкій,
і спустошує душу
ще дужче,
щоб осіло в ній щось,
друже мій!
Раз чи два у віконце погляну,
де бринить і яріє розмай…
Добрий день тобі, сонце
вогня́не!
І прощай!
І прощай!
І прощай!
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.