суботу, 29 грудня 2012 р.

Ригор Крушина, "Сон"

Ригор Крушина
СОН
Мене тривожив дивний сон:
Борвій і грім шпують у полі…
І я, метнувшись в унісон,
Схопив обіруч парасоля,
Щоб вітер хижий не одміг.
А він лютився, рикав яро
І через грозяний розліг
Мій парасоль поніс над хмари.
Змахнув крилом своїм — і мла
Від хмар пощезла ту ж хвилину.
Блакитним плесом повела
Дорога в батьківську країну.
І, загнуздавши вітровій
У сонцесяйному ряхтінні,
Я мчав, неначе верховий,
І пильнував своєї тіні.
Вона вже Вільном проплива.
Он Слуцьк і Мінськ замаячіли.
Бентега душу порива —
Угамуватися несила…
І я збудився…
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.