понеділок, 3 грудня 2012 р.

Володимир Некляєв, "Ремесло"

Володимир Некляєв
РЕМЕСЛО
Йому зв’язали рученьки назад.
Намисто почепили.
— Йди! — І з автоматів
Сипнули вслід йому кати завзяті,
Коли їх обійняв похмільний чад.
— Бігом! — Він біг.
— Ану, мерщій! — Він мчав.
Кати стріляли й дико реготали,
А намистини знай йому злітали
То з лівого,
То з правого плеча.
Намисто — брязь!
Кати гукали:
— Браво!
Мабуть, оце, нудьгуючи, вони,
Щоб звеселитися,
Таку собі забаву
Врядили під веселий час війни.
Намисто — брязь!
Вогонь скляний калічив
Обличчя,
Очі…
Грище відгуло.
Хвала тобі, науко реміснича!
Він не сконав.
Він отемнів навічно.
Кати ж бо добре знали ремесло.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.