понеділок, 17 грудня 2012 р.

Володимир Некляєв, "В дзеркальному підбанні небосхилу..."

Володимир Некляєв
* * *
В дзеркальному підбанні небосхилу —
Лавини зір і тихоплин снігів
Під повнею, що весел не згубила
Над водами, що вийшли з берегів.
Світ шириться, не знаючи границь,
І в порожнечу засіває зерно,
Що проросте мільйонами грімниць,
З’явившись і пощезнувши химерно.
Все нескінченне в’ється нескінченно —
То в нитку йде собі на веретено,
То рветься на спіралі і круги,
Як ця високість зимна і безмежна,
Як ця бистрінь невпинна й безбережна,
Що заливає вільні береги.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.