неділю, 30 грудня 2012 р.

Володимир Некляєв, "Вийшов — спека..."

Володимир Некляєв
* * *
Вийшов — спека.
Вернув — сніговій.
«Де ти був?»
Він мовчав, наче сниво.
«Де ти був?»
Раптом він:
— Боже мій,
Не питайте, жура то плачлива!
Повели на могили: «Тут брат.
Тут сестра. Розкажи про невдачу!
Де ти був?!»
Як причинний, він:
— Ат,
Не питайте, жура то, заплачу!
«Хоч би вдавані сльози змахнув,
Хоч одну —
за сестрою чи братом,
А тоді вже хоч згинь,
Де ти був?!»
А він знов:
— Не питайте, жура то…
Відцурались його. Він продав
Те, що в хаті було й коло хати,
І пропив, і пішов, і пропав,
І не думав ніхто сумувати.
Влітку плакав туман по сестрі,
Взимку хуга тужила за братом,
Голосили надсадно вітри:
«Не пита… не питайте… жура то».
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.