понеділок, 18 лютого 2013 р.

Ригор Крушина, "Сонет" ("Злотосяйна поезії арка…")

Ригор Крушина
СОНЕТ
Злотосяйна поезії арка…
Попід нею пройти мені хіть,
Щоб почути, як тужить Петрарка,
Як сучасників ліра бринить.
Образ рідний зринає так шпарко,
Що аж серце з нетями щемить,
І я знаю: врочистая мить
Піднесе мені сповнену чарку.
Лине вечір до мене тремкий,
Навіває чуття і думки.
Я в сонет їх дбайливо збираю.
Б’ється в арку луною хода.
Джерелиться живуща вода
Незабутнього нашого краю.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.