пʼятниця, 8 лютого 2013 р.

Володимир Некляєв, "Стан"

Володимир Некляєв
СТАН
Як сни про сни,
як привиди туманні,
Покинули мене
мої бажання.
Як у пожежу вибігають з хати,
Вони з душі моєї — геть!
Про це казати
Нікому не годиться — я кажу:
Немов жебрак окрадений, дрижу
Поміж руїн на сірім попелищі,
Де в комині сирітський вітер свище
І вихрить, крутить попіл, сажу, дим…
Це так мені?..
Чи так буває всім?..
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.