Іван Переверзін
* * *
Наче вмиване,
сонце
над горою зійшло.
Золотіють віконця
і виблискує скло.
Грають проліски сині
золотим обідком
та й при кожній
соснині,
та й під кожним
грабком.
А з дзвіниці без краю,
як і з-перед
віків,
дзвонів чистих
лунає
голосний перелив.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2012.
