Ригор Крушина
СНИ І МРІЇ
Я жив на акрополі зоряних снів
І линули мрії мої в небодалі.
Я чув заворожених дзвонів зазив,
Кругом не полин зацвітав, а мигдалі.
І там, де росла кропива під плотом,
Уже виноград між троянд корениться…
Ген-ген усміхається зваби фантом.
Тепер я щомога напружив зіниці.
Так доля таїнна судила мені,
Що всюди моєму являється зору
Квітуча земля, де лунають пісні,
І з ними поволі ступаю я вгору.
Справди́лося бачене в мріях і снах,
Хоч край свій покинув у муках безсилих.
Я сам у світи торував собі шлях
До сонячних весен і спогадів милих.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
