субота, 26 січня 2013 р.

Володимир Некляєв, "Цяцянка"

Володимир Некляєв
ЦЯЦЯНКА
Яка ж бо цяцянка зникає!
Набридлива правда людськая,
Нестерпного світу мана —
Вона!
Вона, що ввігналась неждано,
Як фінка під ребра. Зарано
Кольчугу я кинув у кут!
Не тут,
Не тут, сидячи напівголим
За чаркою з сонним монголом,
Йому сповідатись до ранку:
«От мав я цяцянку…»
Монгол це повз вуха пуска,
Бо сам серед степу зника.
Зорить, як у степ, крізь мій стан
І фінкою крає бухан.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.