вівторок, 29 січня 2013 р.

Ригор Крушина, "Коло печі"

Ригор Крушина
КОЛО ПЕЧІ
Метушилася ти коло печі.
Що за ліктики ладні і плечі!
Пружне тіло, хороше таке.
А з-під хустки — волосся витке.
Я не бачив рожевого личка
І шумливої тої щербички,
Що диміла собі з казана —
На вогні булькотіла вона.
А завзяття твоє й трудовитість
Не давали мені роздивитись,
Що варилося в тім казані:
Мо’, картопля, а може, і ні.
Може, хто чарівливого зілля
Туди всипав про наше весілля.
І слова вже просилися з губ:
«Пригорни ти мене, приголуб».
Метушилася ти коло печі.
Пнулись груди мої молодечі.
Спаленілий, зітхав я тайком.
Був несмілий… юнак юнаком.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.