четвер, 10 січня 2013 р.

Ригор Крушина, "Засніжений сад"

Ригор Крушина
ЗАСНІЖЕНИЙ САД
На кожній вітці —
Весни сильвет.
— Мій сад сніжиться, —
Прорік поет.
Дарма що вітер
Гуляв, шалів,
Бриніли квіти
В ряснім гіллі.
Сліпило біллю
Яскраве тло,
Та заметіллю
Змело тепло.
І вже сивіє
Кругом юга,
Й на сонні вії
Півтінь ляга.
Проте нічниці
Гнітять всю ніч.
А сад сніжиться…
Сніжиться ввіч!
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.