четвер, 31 січня 2013 р.

Ригор Крушина, "Безвідрадісна слава"

Ригор Крушина
БЕЗВІДРАДІСНА СЛАВА
Згасає парка жарінь,
І душно кругом, і мляво.
І ти стоїш, мов тінь,
Моя поневажена славо!
Противник казиться мій
І кидає клятьби злісні:
Чому на війні світовій
Я пестив мрію і пісню?
Чому я тепер ізнов,
Хоч юнь відійшла в минулість,
Співаю про ласку й любов,
Шаную кохання й чулість.
Мене розуміє поет
І той, хто рівняє з ним кроки.
По правду, збувшись тенет,
Іду я у світ широкий.
Тому я в чужім краю
І все найдорожче позаду,
Тому всю сімю мою
Повік охопили згади.
Тому і парка жарінь,
І душно кругом, і мляво.
І ти стоїш, мов тінь,
Моя безвідрадісна славо.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.