Володимир Некляєв
* * *
Пробачать дурню. І дарують кату.
Офіри злічать. Побудують храм.
Та не простять мені. Сусіду. Брату.
Тих снів, які щоночі сняться нам.
Казок, жахливіших за сни. І яву,
Страшнішого за всі казки і сни.
Сусід і брат не визнають вини.
От як не ми, от ніби не вони
Промовчали гуртом свою державу.
© Дмитро Щербина, український переклад, 2013.
